Млини Господні мелють поволі, але дуже ретельно
Знаю, що це питання багатьох цікавить: наскільки добровольці, котрих посилають в зону АТО, насправді добровольці? Вчора говорила з шкільним приятелем, тому маю інфу з перших рук. Його мобілізували в другій хвилі — в травні; служив в Одеській області. Десь тиждень назад почали вербувати бажаючих поїхати в зону АТО; обов'язкова умова — наявність дозволу, підписаного обома батьками та дружиною (ну, якщо є, звичайно).
Тепер приятель терміново розшукує батька, якого востаннє бачив класі так у дев'ятому, майже двадцять років тому. Але батьківських прав його тоді не позбавляли, тому підпис має бути, і не їбе. Інакше ніхто нікуди не їде.
Тепер приятель терміново розшукує батька, якого востаннє бачив класі так у дев'ятому, майже двадцять років тому. Але батьківських прав його тоді не позбавляли, тому підпис має бути, і не їбе. Інакше ніхто нікуди не їде.
Взагалі, наскільки я знаю, це нормальна світова практика — американці те саме роблять, коли солдатів в Ірак посилають. У них, по-моєму, ще якесь обмеження по кількості дітей є (типу якщо більше трьох, то не беруть), а у нас наче такого нема.
Угу, пам'ятаю рядового Райана...
Правда, я не знаю, як давно таке правило ввели — щось мені здається, що на початку його не було.
Гребли не лише з сіл — у мене просто нема сільських знайомих, тому всі мобілізовані, котрих я знаю, міські. Брата також забрали, але в АТО він не попав — відправили в протиповітряну оборону, бо виявилося, що в нього дефіцитна військова спеціальність. Уже 90 діб там, і демобілізувати навіть не збираються, хоча спочатку обіцяли на 45 днів максимум. Теж не служив, теж військову кафедру закінчив.
Вибачте, що питаю — а у Вашого чоловіка із спорядженням все нормально?
Чодовіка мобілізували ще в березні місяці так що він вже давненько в армії.
Зі спорядженням не дуже. Броніки везуть частинами, от на вихідні приїде машина туди до них з броніками і нашими передачами. Зараз в них на 80чоловік 20 бронежилетів,тільки для караула. А хлопців на вогневій в старих ще з часів Афгана броніках. То і бронежилетом не назвеш. Касок кевларових не має, теж будемо купувати. Особисто я вже купила і буду відправляти нові літні бєрци, нову форму(не нашу українську, купила бундесверовську) і ще від дощу спеціальний костюм. Бо там часто йдуть дощі а йому бігати в штаб треба то мокне постійно. Тепловізор хлопці мають але ми ще на один збираємось. Ну і всякі потрібні дрібниці як у всіх. З їжею проблем не мають, навідь просять нічого поки не везти бо мають все а зберігати не вистачає місця. З ліками скрутно, але вже вирвшується це питання. Саме Міністерство їм нічого не дало, все що хлопці мають було зібрано родинами і громадою міста.
Чоловік особисто збирав списки для подання в штаб на учасника бойових дій. Але хлопці не дуже тому радіють бо тепер не дай Бог що і їх самих перших будуть викликати. Та маємо надію що такого як зараз більше ніколи не буде і не треба буде воювати.
Будь ласка, мені також дайте номер картки ПБ, якщо маєте.
телефонувати і він краще мене підкаже що куди і як і надасть звіти.
А номери карт всі ось тут www.facebook.com/wings.phoenix.foundation/info Вибирайте кому допомогти. Не обовязково тільки нашим бердичівським.
Але, на жаль, оскільки гроші не мої, то маю щодо них певні обмеження — мене просили перераховувати їх лише конкретним людям, не фондам. Тому на потреби Вашого чоловіка віддати можу (чи, наприклад, якщо знаєте якогось його товариша по службі), а Феніксу — ні. Це не мої приколи такі, це умови донаторів =(
Дякую, знайшла номери.