Знаю, що це питання багатьох цікавить: наскільки добровольці, котрих посилають в зону АТО, насправді добровольці? Вчора говорила з шкільним приятелем, тому маю інфу з перших рук. Його мобілізували в другій хвилі — в травні; служив в Одеській області. Десь тиждень назад почали вербувати бажаючих поїхати в зону АТО; обов'язкова умова — наявність дозволу, підписаного обома батьками та дружиною (ну, якщо є, звичайно).
Тепер приятель терміново розшукує батька, якого востаннє бачив класі так у дев'ятому, майже двадцять років тому. Але батьківських прав його тоді не позбавляли, тому підпис має бути, і не їбе. Інакше ніхто нікуди не їде.